Кредит з розумом. Як взяти позику та не потрапити у фінансовий зашморг

Кредитний ринок в Україні оживає, й експерти прогнозують зниження процентних ставок. Як скористатися позикою, щоб вона не перетворилася на боргову пастку.

Отримати кредит в Україні легко, віддавати – не завжди. Кредитне питання завжди стояло гостро, адже для деяких людей та бізнесів – це зручний інструмент для ведення своєї справи чи здійснення необхідних покупок. Втім, для декого позики перетворюються на справжній борговий зашморг через важке матеріальне становище або фінансову неграмотність.

Попри те, що в Україні майже два роки продовжується жорстока війна, економіка в державі працює, люди та підприємства беруть позики, а банки розвивають кредитні програми. І це нормально, головне – розрахувати свої сили віддавати кредит та витрачати банківські кошти з розумом.

Киянка Аліна поділилася досвідом використання банківських кредитних карток. Дівчина каже, що користується ними час від часу вже понад 10 років, і жодного разу проблем не виникало.ВІДЕО ДНЯhttps://imasdk.googleapis.com/js/core/bridge3.607.0_en.html#goog_95459574Advertisement: 0:07

“Я завжди тверезо оцінюю свої можливості і не беру в кредит захмарні кошти, які потім буду важко і довго віддавати. Зазвичай я користуюся розстрочками від банків: вони дають можливість одразу придбати необхідний товар – телефон, побутову техніку – і платити щомісячно невеликими частинами, причому відсотків зверху платити не треба”, – ділиться Аліна.

А ось у іншої співрозмовниці Олени був негативний досвід з банківським кредитом. Причому проблем з погашенням не виникало – жінка сумлінно сплачувала щомісячні внески і видихнула з полегшенням, коли внесла останній і закрила кредит. Принаймні, вона так думала.

“Через пару років, коли я вже забула за той кредит, збиралися родиною купувати квартиру у розстрочку від забудовника. Яке було моє здивування, коли мені сказали, що у мене є непогашена заборгованість і проблеми з кредитною історією. Виявилося, що після останнього платежу в кінці місяця знялися останні відсотки – якась мізерна сума. І оскільки я про них не знала, нові відсотки і пеня наростали, наче сніжний ком, та переросли з якоїсь сотні гривень у кілька тисяч та зіпсували кредитну історію”, – бідкається Олена.

Помилкою було те, що в даному випадку жінка не закрила картку – слід було звернутися в банк, де співробітники повідомили б їй про непогашений залишок, і після внесення цих невеликих коштів – видали довідку про закриття рахунку, яка була б гарантією спокою.

Як українці беруть кредити

Як розповіла директорка з маркетингу “Юнекс Банку” Аліна Компанець, споживче кредитування відчутно пожвавилося з квітня цього року. За її словами, навіть статистика Національного банку відобразила динамічне зростання портфелю кредитів фізичних осіб, хоча вона фіксує саме показник заборгованості по усім кредитам, а не видачу нових позик.

“Особливо динамічним виявився жовтень, коли портфель споживчого кредитування зріс на 4,3 мільярди гривень. Загалом цей показник навряд чи можна назвати видатним, та все ж минулого року портфель лише скорочувався”, – сказала Компанець.

Вона пояснює, що здебільшого приріст формувався за рахунок споживчих кредитів терміном до одного року. Сюди слід віднести й кредитні картки, й різноманітні програми розстрочки, й готівкові кредити. Тільки у жовтні портфель таких позик зріс на 3,1 млрд грн. Ще близько мільярда гривень приросту портфелю відбулося завдяки іпотечному кредитуванню.

“Ми відчуваємо зростання попиту на кредити й за кількістю заявок від клієнтів. Але мушу визнати, що від початку війни загальна картина щодо платоспроможності позичальників погіршилася. Кредитна історія багатьох українців за цей час постраждала, зросла закредитованість. Обидва чинники є дуже важливими при оцінці платоспроможності та ухвалення рішення про видачу кредиту. Скажімо, позичальник, чиї поточні платежі за кредитами перевищують 60-70 відсотків від скупного місячного доходу, скоріш за все, не зможе отримати новий кредит у банку”, – сказала банкір.

Директор департаменту роздрібного бізнесу “Глобус Банку” Дмитро Замотаєв розповів, що найбільш поширеними споживчими кредитами є позики на придбання товарів та користування кредитними банківськими картками. За його даними, у 2023 році нові карткові кредити (коли користувач може використовувати кредитний ліміт на картці на будь-які потреби) зросли до 24%, а строкові кредити (коли банк видає позичальнику кошти на визначену ціль та на конкретний термін) – до 33,5% від рівня вересня 2021 року. Крім того, впродовж року середні суми карткових кредитів зросли на 16%, а строкових кредитів – на 25%.

Експерт зауважив, що понад 80 відсотків усіх кредитів на придбання товарів видається на суму від 10 тисяч до 50 тисяч гривень у розтермінування від 3 до 12 місяців. Водночас, у 90 відсотках випадків розмір позики користувачів кредитними картками варіюється від 5 до 20 тисяч гривень.

В структурі кредитів на придбання товарів понад 70% складає придбання побутової техніки (від хатнього начиння до гаджетів), 20% – придбання меблів, і близько 10% – це інші товари (передусім, професійне приладдя для сантехнічних, електротехнічних, сільськогосподарських та інших робіт).

Кредитні варіанти

Можливостей взяти кредит для українців – безліч. Кредитні картки і готівкові виплати, великі позики терміном на кілька років та маленький борг у пару тисяч “до зарплати”, через банки або мікрофінансові організації – на кожному кроці можна знайти різні варіанти. Та обирати потрібно прискіпливо, вивчаючи усі умови та нюанси кредитного договору, аби не опинитися згодом у борговій ямі.

Найпоширеніші кредитні продукти зараз – це кредитні картки, готівкові позики та розстрочка. Виходячи зі своїх цілей, кожен може обрати оптимальний продукт для себе.

Кредитні картки є у дуже багатьох громадян. Нерідко банки видають їх разом з дебетовими картками, аби спокусити клієнта скористатися позиковими коштами, навіть якщо він не збирався спочатку це робити.

На такій картці є певна сума кредитного ліміту. У разі користування цими коштами спочатку, в більшості банків, діє пільговий період – якщо повернути усю взяту в кредит суму протягом певної кількості днів чи до визначеної дати, відсотки за користування лімітом не стягуються. В іншому випадку починають щомісячно нараховуватися проценти на суму заборгованості, і визначається щомісячний платіж – мінімальна сума, яку необхідно вносити кожен місяць для погашення кредиту. Річна процентна ставка за такими кредитами варіюється від банку до банку – в середньому 30-40%.

При несвоєчасному внесенні такого платежу банк може нарахувати штрафи та пені. Однак протягом війни та впродовж тридцяти днів після її завершення клієнт не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом – простими словами, штрафи та пені не будуть нараховуватися. Що, в свою чергу, не скасовує нарахування відсотків за кредитом.

За наявності кредитної картки випливає інший популярний вид позики – розстрочка. Її приємна особливість – відсутність процентів за користування розстрочкою чи невисока відсоткова ставка. З таким інструментом можна оформити покупку, розбивши її вартість на кілька рівних платежів, які списуватимуться з картки щомісяця. З мінусів – розстрочка діє у визначених магазинах-партнерах банку, наприклад, у великих мережах побутової техніки. Проте багато інтернет-магазинів також запроваджують у себе розстрочки, тому практично завжди можливо придбати товар із відтермінуванням його повної оплати.

Мікрокредитна пастка

Кредит готівкою – поширений, та не завжди безпечний варіант отримання позикових коштів. Готівкову позику можна отримати у банку, процентна ставка при цьому буде вищою, аніж у разі користування кредитним лімітом на картці.

Але нерідко українці звертаються за кредитами готівкою до мікрофінансових організацій (МФО) – ці небанківські фінансові установи надають відносно невеликі суми (до 15-20 тисяч гривень) на короткий термін, зазвичай до 30 днів (проте є і більші строки). Такий мікрокредит видається швидко, з мінімальним пакетом документів і без ретельної перевірки кредитної історії. Проте головна небезпека тут – височезні процентні ставки.

У Нацбанку попереджають, що фактична вартість мікропозики може відрізнятися від очікуваної.

В теорії, на сайті фінансових установ має бути зазначена загальна вартість кредиту з усіма комісіями і платежами, реальна річна процентна ставка, строки та суми, умови дострокового повернення, штрафні санкції у разі порушення умов кредитування. Втім, реальність доводить протилежне.

“Трапляються випадки, коли вартість кредиту може відрізнятися від очікуваної або рекламованої, бо фінансова установа вказує у своїх інформаційних матеріалах лише привабливу для споживача процентну ставку, наприклад, 1-2% за день користування кредитом”, – зазначають в НБУ.

Такі мікрокредити для деяких людей стають справжньою бідою – якщо людина, не розбираючись у нюансах, бере швидкий кредит і не може швидко його погасити, то невеликий першопочатковий розмір позики з велетенськими відсотками перетворюється на непідйомну суму.

Наприклад, так виглядає розрахунок кредиту у 20 тисяч гривень на сайті однієї з МФО. Лише за 5 місяців необхідно заплатити удвічі більше за суму початкового кредиту, та ще й комісію у 3000 гривень. А реальна річна процентна ставка у майже 6500% не залишає шансів розрахуватися за кредитом середньостатистичному українцю. І це ще не межа – реальні річні ставки окредимих небавківських установ можуть сягати й 15 000 та навіть 133 000 відсотків! Такі суми важко навіть уявити.

До того ж, такі організації прямо вказують, що видають позики громадянам з поганою кредитною історією, яким відмовлять банки з прийнятними умовами. Отже, до таких МФО зазвичай звертаються клієнти від безвиході, які навряд чи рахуватимуть кінцевий платіж із захмарними процентами.

За даними Опендатабот, кількість виданих українцям мікрокредитів щоквартально зростає. В середньому в 2023 році українці беруть 650 тисяч мікропозик на місяць. Так, за перше півріччя було видано 3,9 мільйонів мікрокредитів на загальну суму 18,4 мільярди грн. Для порівняння: за весь 2022 рік українці взяли мікропозик на 23,9 млрд грн.

Хороша новина – Верховна Рада у листопаді ухвалила закон про обмеження ставок за мікрокредитами. Законопроектом передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1% на день. Крім цього, документ має на меті заборонити кредитодавцю вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у кредитному договорі.

Директорка з маркетингу “Юнекс Банку” Аліна Компанець зазначила, що ухвалений закон може спричинити певний вплив на кредитний ринок, але не через безпосередньо ставку – на банківський ринок (на відміну від МФО) обмеження не вплине, адже тут просто немає настільки високих ставок, – а через заплановане запровадження вимог до оцінки платоспроможності.

“Поки невідомо, якими саме будуть ці вимоги, та очевидно, що насамперед вони стосуватимуться МФО. В теорії, через вирівнювання вимог, це може спонукати частину клієнтів небанківських установ спробувати перейти до банків. Але поки немає чітких норм, говорити про це зарано”, – зауважила експертка.

Навряд чи громадяни перестануть брати спокусливі мікрокредити, проте нова норма хоч трохи захистить їх від подальшого потрапляння у замкнене боргове коло.